- вкрасти
- [ўкра/стие]
= украсти-а/ду, -а/деиш; нак. -ад', -а/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вкрасти — див. украсти … Український тлумачний словник
вкрасти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спірити — вкрасти … Лемківський Словничок
заникати — I зан икати аю, аєш, док. 1) розм. Кудись подіти, покласти, заховати чи загубити без сліду. 2) Непомітно поцупити, вкрасти. II заник ати а/ю, а/єш, недок. 1) Заглядати, зазирати, заходити. 2) Слабнути, згасати, щезати, гинути … Український тлумачний словник
зцуплювати — юю, юєш, недок., зцу/пити, плю, пиш; мн. зцу/плять; док., перех., розм. 1) Те саме, що стягати. 2) тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити … Український тлумачний словник
підвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Поцупити, вкрасти … Український тлумачний словник
підгибати — аю, аєш, док., діал. Вкрасти … Український тлумачний словник
потирити — рю, риш, док., перех., фам. 1) Те саме, що понести 1). 2) Те саме, що вкрасти. 3) Те саме, що шпурнути … Український тлумачний словник
потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник
украсти — [ўкра/стие] = вкрасти а/ду, а/деиш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови